м. Тернопіль
вул. Коперніка 3
52-69-78

Платформа Socket FM2: тест процесора AMD A10-5800K

Компанія AMD представила друге покоління гібридних процесорів для настільних систем. ЧіпиTrinity засновані на поліпшеної архітектурі Piledriver, а також мають потужне інтегроване відеоядро. Мобільні версії процесорів нової генерації від AMD вже майже півроку пропонуються в складі ноутбуків. Привабливе поєднання споживчих параметрів дозволило компанії збільшити свою частку в цьому сегменті. Подивимося, чи будуть настільки успішні десктопні варіанти Trinity, призначені для нової платформи Socket FM2.

APU Trinity

Що ж собою представляють нові гібридні процесори c кодовим ім’ям Trinity? У максимальній конфігурації дані чіпи включають чотирьохядерний обчислювальний блок x86 з найбільш прогресивної на поточний момент архітектурою AMD – Piledriver. Це подальший розвиток архітектури Bulldozer, яка використовується для найбільш швидкісних чіпів AMD серії FX. Крім того, на кристалі розміщено графічне ядро, яке виробник відносить до серії Radeon HD 7000.

Trinity, хоча і є наступниками процесорів Llano, однак спільного між ними практично нічого не залишилося. І обчислювальна частина, і графічна в даному випадку не просто поліпшені, вони принципово інші. Мабуть, єдине що пов’язує APU обох поколінь – 32-нанометровий техпроцес, який також використовується і для Trinity. Звичайно, більш прогресивний техпроцес тут був би кращий, проте виробничі потужності GlobalFoundries ще не готові до масового випуску чіпів за технологією тонше 32 нм. Площа кристала Trinity становить 246 мм ² і містить 1,3 млрд. транзисторів, тоді як кремнієва пластинка чіпа Llano займає 228 мм ² і несе 1,18 млрд. транзисторів (після недавнього уточнення цієї цифри виробником). Щільність компонування залишилася приблизно тією ж, площа збільшилася приблизно на 8%, тоді як кількість напівпровідників зросло на 10%. Враховуючи терміни освоєння 32-нанометрового техпроцесу, припустимо, що собівартість виробництва кристалів якщо і зросла, то незначно.

Що нового в Trinity? Двоканальний контролер пам’яті DDR3 офіційно підтримує роботу в режимах аж до DDR3-1866, при цьому також з’явилася можливість використовувати модулі зі зниженим напругою живлення (1,25 В). Як бачимо, практично половину кристала займає графічна частина. Вбудований GPU має архітектуру, властиву чіпам для дискретних адаптерів сімействаNorthern Islands. Важливе нововведення – блок кодування / декодування відео AMD HD Media Accelerator. Функції північного мосту чіпсету, звичайно ж тепер інтегровані в процесор. Що стосується обчислювальних потужностей, то в Trinity є пара двоядерних х86-модулів. У рамках кожного з них ядра є частково залежними, так як використовують деякі загальні ресурси, зокрема блоки передвибірки інструкцій та обробки дійсних чисел (FP). Кожен модуль має виділений сегмент кеш-пам’яті L2 об’ємом 2 МБ. Кеш-пам’ять третього рівня тут не передбачена – це прерогатива CPU серії AMD FX. Для зв’язку із зовнішніми пристроями процесор має в своєму розпорядженні 24 лінії PCI Express. Відзначимо підтримку інтерфейсів HDMI, DisplayPort 1.2 і DVI.

Процесори Trinity спочатку працюють з досить високими тактовими частотами. Якщо чіпи Llano тільки підібралися до планки в 3 ГГц, то старша модель з нового сімейства APU в штатному режимі працює на 3,8 ГГц, з можливістю прискорення до 4,2 ГГц. Trinity отримали саму останню модифікацію механізму динамічного авторозгону AMD Turbo Core 3.0, який, в залежності від характеру навантаження, може автоматично підвищувати частоту CPU. Для кожної моделі процесора є свій діапазон: від 200 до 600 МГц.

Інтегрована графіка

Вводячи термін APU (Accelerated Processing Unit), компанія спочатку хотіла підкреслити значущість вбудованого графічного блоку. Інтегроване графічне ядро Trinity, що одержало назвуDevastator, використовує архітектуру VLIW4, яка застосовувалася для Radeon HD 6900 сімейства Northern Islands. Очевидно, розробникам ще не вдалося оптимізувати для потреб APU нову архітектуру GCN (Graphics Core Next), яка використовується в GPU для дискретних відеокарт серії Radeon HD 7000.

Нагадаємо, що графічна частина чіпів Llano має архітектуру VLIW5. Обчислювальні блоки, які вона включає, теоретично можуть паралельно виконувати більше операцій, ніж такі з VLIW4.Однак, в реальних задачах останні виявляються більш ефективні. До того ж потокові процесори VLIW4 при інших рівних можуть працювати на більш високій тактовій частоті. Проводити паралелі тут досить складно, проте цікаві деякі кількісні показники. У повній версії графічне ядро ​​Llano містить 400 обчислювальних блоку, тоді як у GPU Trinity їх 384, проте в останньому випадку штатна робоча частота графічного блоку – 800 МГц, а у попередника – 600 МГц.

Ядро Devastator включає 24 текстурних блоки та 8 модулів растеризації. AMD робить акцент на тому, що в даному случає помітно прискорений блок обробки тесселяції. Для роботи з відеоданими виділений апаратний блок AMD HD Media Accelerator, що включає в себе найбільш прогресивний модуль декодування відео UVD3, що дістався процесору від Radeon HD 6000/7000. Крім того, процесор містить блок транскодування відео AMD Accelerated Video Converter. Функціонально він схожий з Quick Sync, який використовує Intel в своїх процесорах.

В цілому графічне ядро ​​Trinity має прекрасну функціональність. Воно може похвастати повною підтримкою DirectX 11 c Shader Model 5.0, OpenCL 1.1 і DirectCompute 11. При цьому нові APU дозволяють підключити до чотирьох незалежних пристроїв відображення, більш того, заявлена ​​також підтримка технології Eyefinity. Також варто відзначити підтримку AMD Steady Video 2.0, яка дозволяє поліпшити якість відео, допомагаючи позбутися від ефекту тремтіння зображення, отриманого під час зйомки «з рук».  Наскільки це корисно покаже час.

Як і попередники, процесори Trinity мають можливість працювати в режимі Dual Graphics,об’єднуючи зусилля інтегрованого GPU з дискретною відеокартою. Однак у цьому випадку мова як і раніше йде про пристроях початкового рівня з лінійок Radeon HD 6500/6600. Що наштовхує на думку що в чіпах використовується перемаркована архітектура 6-го покоління.

У підмогу чіпам A10 виробник рекомендує використовувати Radeon HD 6670, для A8 і A6 пропонується Radeon HD 6570, тоді як для A4 – HD 6450. За фактом, можливість використання режиму Dual Graphics Тобто, проте в нинішніх умовах подібні комбінації цікаві в тих випадках, коли в потенційного власника системи на Socket FM2 вже є відеокарта, яку можна використовувати як додатковий прискорювач. Навмисна ж покупка адаптера необхідного класу для використання в режимі Dual Graphics хоча і має право на існування як варіант відкладеного апгрейда, однак, в цілому він програє ідеї придбання більш швидкісного графічного адаптера, який обійдеться трохи дорожче, але в іграх буде помітно продуктивніше запропонованої зв’язки.

Архітектура Piledriver

Архітектура Piledriver являє собою модернізовану версію Bulldozer, яка використовується для чіпів Zambezi (AM3 +).

Поліпшено блоки передбачення переходів, предвибірки даних, підвищена ефективність роботи з кеш-пам’яттю другого рівня, збільшено обсяг L1 TLB, також поліпшена робота планувальника завантаження модулів INT і FP. Крім того, тепер підтримуються нові набори інструкцій F16C, а також FMA3, який Intel планує додати в своїх чіпах Haswell. Для нових APU тепер доступні і набори AVX, які не підтримувалися чіпами Llano. В цілому, Piledriver принципово не відрізняється від архітектури Bulldozer, це допрацьована версія з рядом поліпшень і косметичних оптимізацій.

Модельний ряд APU Trinity

На момент старту нової платформи, лінійка чіпів Trinity включає шість моделей. По два чотириядерних процесора A10 і A8, а також по одному A6 і A4. Як бачимо, у назві серій APU ніяк не відображено кількість блоків x86. У той же час, простежується залежність приналежності чіпа до тієї чи іншої лінійці, яка визначається за кількістю обчислювальних ядер інтегрованої графіки: A10 – 384, A8 – 256, A6 – 192, A4 – 128. Це ще один наочний приклад того, як виробник хоче підкреслити значимість графічної складової.

Флагман лінійки – A10-5800K – працює на 3,8 / 4,2 ГГц, його вбудований GPU містить 384 обчислювача і функціонує на 800 МГц. Об’єм кеш-пам’яті L2 – 4 МБ, а заявлений рівень енергоспоживання – 100 Вт Друга «десятка» має такі ж характеристики, за винятком частотної формули. Для A10-5700 базовими є 3,4 ГГц, а межа динамічного авторозгону – 4 ГГц. Цього виявилося достатньо, щоб знизити TDP до 65 Вт У моделей A8, крім зменшеного кількості обчислювальних блоків відеоядра c 384 до 256, також до 760 МГц знижена його робоча частота.Формули для блоків х86: A8-5600K – 3,6 / 3,9 ГГц, A8-5500 – 3,6 / 3,8 ГГц. Одномодульні чіпи A6 і А4, крім того, що позбулися двох блоків x86, мають загальний L2-кеш об’ємом всього 1 МБ.Кількість графічних процесорів зменшено до 196 у випадку з A6-5400K, і до 128 – у A4-5300.

Що стосується вартості нових APU, то чіпи Trinity грають фактично в тому ж ціновому сегменті, що і попередники – $ 50-130. При цьому цікава система ціноутворення. Обидва A10 оцінені виробником в $ 122. Одну рекомендовану вартість мають як модель з розблокованим множником, так і чіп з меншою тактовою частотою і заблокованим КУ, який тим не менше володіє TDP на рівні 65 Вт, замість 100 Вт у флагмана. Точно така ж ситуація і з APU лінійки A8 – обидві моделі пропонуються по одній ціні в $ 101. Для когось цінності має більш висока продуктивність, комусь переважніше більш економічні варіанти. І для тих і для інших відповідні процесори обійдуться в одну ціну.

Як і у випадку з процесорами Llano, а також пристроями від конкурента, моделі з індексом «K» мають розблокований множник. Цікаво, що тепер найдоступніша модель з такою можливістю коштує всього $ 67, тоді як ціна на APU попереднього покоління з вільним множником стартувала з $ 80. Втім, A6-3670К – чотирьохядерна модель, тоді як A6-5400К оснащена лише одним модулем з парою залежних модулів.

Для Socket FM2 також будуть доступні процесори з відключеним графічним ядром, які поповнять лінійку чіпів Athlon. Враховуючи загальну концепцію APU, очевидно, що для таких моделей не будуть проводитися окремі кристали (хоча, якщо врахувати площу, займану GPU, це мало б сенс), для таких процесорів в першу чергу будуть використовуватися чіпи, з певними проблемами в графічній частині, а якщо таких виявиться менше, ніж того потребують ринок, то в хід підуть і повноцінні кристали з деактивованим GPU.

Сумісність Socket FM1 і Socket FM2

На жаль для володарів систем з гібридними чіпами першої хвилі, нові APU не мають ні прямої, ні зворотної сумісності з платформою Socket FM1. Процесорний роз’єм, а відповідно і ніжки на чіпі візуально мають мінімальне відміну (905 vs. 904), проте інше розташування «ключів» не дозволяє навіть встановити Trinity в старий сокет.

(Ліворуч – APU Trinity, Cправа – APU Llano)

AMD досить тривалий час давала ухильні відповіді на питання про сумісність роз’ємів FM2 і FM1, щоб побічно не знижувати попит на процесори для останнього. Тепер в цьому немає необхідності. Враховуючи те, що нові APU на рівні архітектур принципово відрізняються від попередників, не дивно що вони мають свої особливості підсистеми живлення, які не враховувалися в рамках Socket FM1. Саме цей факт змусив AMD змінити платформу.

Чіпсети

Незважаючи на те, що Socket FM1 і Socket FM2 несумісні між собою, чіпсети, використовувані на платформи попереднього покоління цілком підходять і для нової. Чіпи AMD A55, а також AMD A75 ми побачимо у складі материнських плат для Socket FM2. В цілому, дивуватися тут нема чому. Враховуючи те, що ключові функції чіпсетів перебирають на себе центральні процесори, їх роль в сучасних платформах в більшій мірі зводиться до обслуговування периферійних пристроїв.А тут інновації трапляються не так часто. Якщо до функціональності AMD A55 вже є певні претензії (відсутність SATA 6 Гб / c), то AMD A75 ніяк не можна назвати застарілим. Останній і зовсім став першим в індустрії чипсетом і з інтегрованим нативним контролером USB 3.0. Та й решті «обваження» цілком на рівні.

Щоб зробити анонс Socket FM2 більш яскравим, AMD також представила новий чіпсет, який буде використовуватися для даної платформи – AMD A85X. Одне з його ключових відмінностей від A75 – здатність поділу шини PCI-E x16 на два пристрої (x8 + x8), і, як наслідок, можливість створення CrossFire-конфігурацій з парою дискретних відеокарт. Крім того, A85X підтримує вже 8, а не 6 портів SATA 6 Гб / c і дозволяє створювати дискові масиви RAID 5. При цьому також забезпечується можливості розділення каналів FIS-Based Switching. По частині підтримки та конфігурації шини USB ніяких змін: 4 порти USB 3.0, до 10 портів USB 2.0 і до двох USB 1.1.

Платформа Socket FM1 не надавала можливості використовувати в системі два графічні адаптери. Подібні конфігурації – доля досить зосереджених любителів пограти або кранчеров зі стажем. Очевидно, що у випадку з Socket FM2, компанія AMD хоче зробити максимально універсальну платформу, яка могла б зацікавити користувачів з різними потреби в плані продуктивності і функціональності.

Перспективи апгрейда

Враховуючи досвід з виходом платформи для APU першої генерації, компанія AMD поквапилася запевнити потенційних покупців нових рішень у тому, що Socket FM2 – це всерйоз і надовго. Ще як мінімум одне покоління гібридних чіпів буде використовувати даний роз’єм, а відповідно, їх вдасться встановити на материнські плати, які зараз надійдуть у продаж.

Відсутність можливості апгрейда, і досить нетривалий термін життя Socket FM1 – ​​важливі причини в цілому стриманого ентузіазму щодо платформи попереднього покоління. Так, можна погоджуватися з тим, що це не той сегмент, в якому питання модернізації першорядне. Однак, для користувачів, які платять гроші за нове рішення, перспектива апгрейда нерідко важлива навіть у тому випадку, якщо в реальності потреба в ній не виникне до повного морального застарівання. З Socket FM2 в цьому відношенні все повинно бути в порядку. Як мінімум протягом 2-3 років вона буде залишатися актуальною.

Всі виробники материнських плат уже представили свої рішення з роз’ємами Socket FM2. Цікаво, що вендори зробили акцент на моделях з різними чіпсетами. Хтось представив цілий набір пристроїв на самому доступному AMD A55 і кілька плат на топовому AMD A85X, зовсім не привертаючи A75, а хтось, навпаки, зробив ставку на останній чипсет, максимально урізноманітнивши свої пропозиції на його основі. Все це говорить про те, що асортимент пристроїв для Socket FM2 буде дуже широкий, відповідно користувачам буде легше підібрати пристрій у відповідності зі своїми вимогами. Що стосується цін, то, на наш погляд, тут діапазон буде лише трохи ширше, ніж у випадку з платами для Socket FM1 – ​​$ 50-120.

Процесор AMD A10-5800K

До нас на тестування потрапила топова модель лінійки нових APU Trinity – AMD A10-5800К.


Материнська плата Gigabyte GA-F2A85X-UP4

Для дослідження платформи Socket FM2 ми використовували старшу модель в нинішній лінійці плат від Gigabyte – GA-F2A85X-UP4, засновану на новому чіпсеті AMD A85X.

Плата відповідає останній специфікації Ultra Durable 5, яка передбачає використання якісних енергоефективних компонентів. Стабілізатор живлення восьміфазний (6 +2). У силового ланцюга використовуються потужні збірки IR3550, а також дроселі з феритовою серцевиною. Для управління параметрами VRM задіюється цифровий контролер.

Компонування слотів для плат розширення оптимальна. Три PCI-E x16, така ж кількість PCI-E x1 і один PCI. Для останнього не потрібен додатковий контролер, так як підтримка цієї шини досі реалізована в чіпсетах AMD. Враховуючи кількість ліній PCI Express, не уникнути нюансів використання слотів. Перший слот за умовчанням працює в повношвидкісне режимі. При використанні двох відеокарт, перший і другий слоти переводяться в режим x8 + x8. Третій повноформатний PCI-E x16 має пропускну спроможність х4, при цьому, якщо задіяний найближчий PCI-E x1, то нижній PCI-E x16 також буде забезпечувати швидкості передачі даних на рівні х1. Gigabyte GA-F2A85X-UP4 дозволяє повною мірою реалізувати переваги чіпсета A85X – модель дозволяє створити конфігурацію c двома відеокартами на чіпах AMD, які будуть працювати в режимі CrossFireX.

На борту Gigabyte GA-F2A85X-UP4 мається джентельменський набір оверклокера – кнопки Power, Reset, Clear CMOS, а також LED-індикатор стану. Плата очікувано оснащена двома мікросхемами BIOS, а в якості оболонки UEFI використовується графічний варіант 3D BIOS, концептуально вже добре знайомий нам по попередніх платам виробника.

З цікавих можливостей моделі, відзначимо технологію Dual Clock Gen. На платі є мікросхема з додатковим тактовим генератором (основний – в чіпсеті). За заявою виробника, він дозволяє добитися стабільної роботи на більш високих тактових частотах шини (~ 135-150 МГц), що може зацікавити власників APU із заблокованими множниками, охочими форсувати свій процесор. Хоча, звичайно, враховуючи цінову політику AMD відносно чіпів Trinity, ентузіастам краще спочатку дивитися в бік моделей з індексом «К».

Плата має повний набір відеовиходів: DVI, HDMI, DisplayPort і D-Sub. При цьому можна одночасно підключити до трьох пристроїв відображення з будь-якою комбінацією інтерфейсів. Відзначимо, що DVI-порт працює в режимі Dual-Link, дозволяючи використовувати монітори з роздільною здатністю аж до 2560 × 1600.

Дискова підсистема дозволять підключити 8 накопичувачів по SATA 6 Гб / c: сім внутрішніх та один за допомогою eSATA. Що стосується периферії, то в розпорядженні користувача шість портів USB 3.0. Чотири з них реалізовані за допомогою чіпсета, ще для двох використовується додатковий контролер Etron EJ168.

В цілому плата залишає досить приємне враження. Гідний набір функцій для старшого рішення, нічого зайвого і разом з тим непоганий заділ на перспективу.   Проте  система охолодження материнки  бажає

бути кращою.

Продуктивність

Щоб оцінити можливості AMD A10-5800К, ми підібрали йому гідних опонентів. Перш за все, це процесор AMD A8-3850. Даний чіп відрізняється від старшої моделі лінійки APU попереднього покоління (A8-3870К) лише меншою на 100 МГц тактовою частотою і заблокованим процесорним множником, тоді як інтегрована графічна частина використовується максимально продуктивна – Radeon HD 6550D. Від основного конкурента представлена ​​модель тієї ж цінової категорії – двоядерний процесор Intel Core i3-3220 з нової лінійки 22-нанометрових чіпів Ivy Bridge. Перш за все, перевіримо, як працює блок CPU.

Продуктивність обчислювальної частини Trinity в середньому трохи вище, ніж у Llano (+5-10%), хоча, з огляду помітні архітектурні відмінності, різниця може варіюватися залежно від використовуваних додатків. У ряді випадків, APU першого покоління з чотирма повноцінними ядрами можуть виявитися навіть швидше пари двоядерних модулів, що працюють на значно більш високій частоті. В прикладних задачах Trinity не губиться на тлі двоядерних Intel Core i3, пропонуючи за свою ціну цілком пристойну продуктивність. У однопоточних завданнях процесор від Intel буде визначено мати перевагу, феноменальна ефективність архітектури Intel Core дає про себе знати. А ось у багатопоточних завданнях кількість обчислювальних блоків багато що вирішує, і тут чотирьохядерні CPU від AMD мають перевагу. Звичайно, процесори Intel з такою ж кількістю ядер ще більш продуктивними, ось тільки коштують вони відчутно дорожче.

Під час тесту нового APU ми також вирішили оцінити ефективність зв’язки CPU + GPU в прикладних задачах, використовуючи для цих цілей графічний редактор Musemage, який використовує ресурси графічного ядра для виконання різних операцій. У перелік етапів був включений і бенчмарк SVPMark, який також вміє підключати графіком для обробки відео.

Асортимент програм з вкрапленнями гетерогенних обчислень поступово розширюється. Причому це вже не тільки синтетичне ПО для тестів, але і прикладні додатки. Темпи, звичайно, залишають бажати багато кращого, але є надія, що такі ініціативи розробників будуть всіляко заохочуватися виробниками «заліза». Це той рідкісний випадок, коли інтереси обох конкурентів збігаються. Intel також з кожною наступною архітектурної итерацией приділяє все більше уваги продуктивності і можливостям свого інтегрованого відео. Чіпи Ivy Bridge тут помітно досягли успіху в порівнянні з попередниками, а в очікуваному Haswell графічне ядро ​​має отримати ще більш вагомий приріст швидкодії. Поки ж у AMD тут помітно сильніші позиції.

У 3D-синтетиці Trinity має дуже солідний приріст продуктивності – 40-45%. Звичайно, у загальному заліку тут враховується і зросла продуктивності x86 блоку, але це ж і непогано. 6000 балів в 3DMark Vantage – це майже рівень Radeon HD 6570, тобто дискретної відеокарти, яка зараз пропонується за $ 50-60. Показники Intel HD Graphics 2500 на тлі «встроек» від AMD виглядають помітно скромніше.

Intel пропонує окремі модифікації процесорів, оснащені графікою Intel HD Graphics 4000. У разі c двоядерними моделями лінійки Ivy Bridge це Core i3-3225. Вона також має робочу тактову частоту, як і у Core i3-3220 – 3,3 ГГц, проте оснащена повноцінним графічним модулем з 16 обчислювальними блоками (у HD Graphics 2500 їх всього шість), хоча і коштує при цьому на $ 20-25 дорожче. На момент підготовки матеріалу ми не мали такої моделлю, проте, щоб включити в огляд не тільки результати Intel HD Graphics 2500, але й показники самого потужного на поточний момент інтегрованого графічного рішення Intel, ми використовували Core i7-3770К. Він фігурує тільки в ігрових тестах з вбудованим відео. Це дозволить більш виважено оцінити поточний стан та потенційні можливості інтегрованих GPU обох компаній.

У реальних іграх A10-5800K знову дуже впевнено випереджає A8-3850. Перевага вже не таке велике, як у випадку з тестами від Futuremark, проте приріст у 25-35% також можна вважати відмінним результатом. До того ж, середні 30 fps в дозволі 1920 × 1080 вже дозволяють не тільки розглядати картинки в не найпростіших іграх.

Рішення від Intel очікувано менш квапливі, особливо у випадку з полегшених варіантом GPU.Здавалося б, Intel HD Graphics 4000 тільки-тільки вдалося віддалено наблизитися до показників Llano, як чіпи Trinity знову роблять цю місію нездійсненною. Сподіваємося, з виходом Haswell тут знов з’явиться інтрига.

Можливості інтегрованого відео серйозно залежать від продуктивності підсистеми пам’яті. Подивимося, як у випадку з A10-5800К пропускна здатність ОЗУ впливає на ігрове швидкодію.

Якщо використовується інтегроване відеоядро, DDR3-1866 настійно рекомендується. Швидкісні, або розігнані до таких частот модулі пам’яті, забезпечать 18-24% приросту продуктивності в іграх.

 

Продуктивність з дискретною відеокартою

Ми також провели тести платформ з дискретною відеокартою, використовуючи для цих цілей референсну модель Radeon HD 7970 (925/5500 МГц), яка для процесорів розглянутого рівня точно не стане обмежувачем.

Якщо порівнювати в таких умовах процесори AMD, то, як бачимо, в більшості випадку, невелика перевага (2-5%) має A10-5800К. Mafia II, в якій система з новим APU отримала 10%-вий приріст скоріше можна вважати винятком. До того ж, можливі і зворотні ситуації, про що свідчать результати в Lost Planet 2, де A8-3850 випередив новачка майже на 5%. Однак у будь-якому випадку суперництво тут відбувається тільки між чіпами AMD. Результати, які демонструє ПК з двоядерним процесором Core i3-3220 для них не досяжні. Відрив від переслідувачів становить 7-18%. Навіть незважаючи на меншу кількість обчислювальних блоків, в іграх двоядерний чіп Ivy Bridge виявляється гранично ефективний, і тут процесорам AMD не може допомогти навіть подвоєну кількість обчислювальних блоків. З іншого боку, різниця не виглядає гнітючою і основну погоду тут робить дискретна відеокарта. У цілому приріст обчислювальної продуктивності Trinity порівняно невеликий і в середньому знаходиться на рівні 5-15%. Незважаючи на те, що повноцінні обчислювальні ядра Llano в деяких випадках все ж таки виявляються переважно подвійних модулів, за рахунок внутрішніх поліпшень архітектури, а також більш високих таких частот, чіпам на Piledriver вдається випереджати своїх попередників. Можливості інтегрованої графіки порадували більше. 30%-ве перевага над попередником, який до появи Trinity був своєрідним еталоном по частині можливостей вбудованого GPU, вселяє оптимізм.

Енергоспоживання

Отримавши загальне уявлення про продуктивність APU Trinity, нам також цікаво було оцінити рівень енергоспоживання нових процесорів AMD. Заявлений параметр TDP для A10-5800К складає 100 Вт, подивимося на реальні показники в типових завданнях.

Під час навантаження на обчислювальні блоки (рендеринг в Cinebench), споживання Llano і Trinity виявляється приблизно на одному рівні. А ось збільшення потужності графічного ядра не пройшло безслідно. В іграх, де в більшій мірі навантажується саме GPU, енергоспоживання A10-5800К на 18 Вт вище, ніж у попередника. Техпроцес виготовлення залишився колишнім, а от більш високі тактові частоти дають про себе знати. У той же час варто відзначити, що в режимі спокою, в якому процесор часто знаходиться більшу частину часу, енергоефективність нових APU вище. Втім, тут варто робити поправку на те, що для обох процесорів використовуються різні материнські плати, які можуть впливати на абсолютні показники.

Двоядерні Intel Core i3 в цілому демонструють зразкову економічність. На обчислювальні завдання CPU витрачає мінімум енергії, а ось при оцінці показників в іграх варто враховувати суттєву різницю у швидкодії рішень.

Підсумки

Платформа Socket FM2 і процесори Trinity є досить цікавим варіантом для зборки досить потужних мультимедійних ПК. У порівнянні з попередниками, продуктивність обчислювальних блоків з архітектурою Piledriver зросла не так значно, тоді як можливості інтегрованої графіки поліпшені на третину, досягаючи показників дискретних відеокарт початкового рівня.  На даний момент це серйозна перевага рішень від AMD. Варто також звернути увагу що  загальна продуктивність відео уже переросла улюбленця Nvidia 9600 GT, і говорить про хорошу принятність системи. Разом з тим, ареал чіпів Trinity точно такий же, як і у Llano. Враховуючи збалансовану ціну, вони будуть дуже органічно виглядати в складі недорогих універсальних рішень «для всього». І хоча останнім часом для подібних завдань все частіше купуються мобільні системи, нові APU в десктопном варіанті також знайдуть своїх покупців.

Щиро вдячні кожному читачеві котрий подужав цей огляд.

 

Залишити коментар


Ваш коментар:

Ви повинні авторизуватись щоб додати коментар.